Відокремлення від гріха та шукання Бога: два аспекти навернення стали темою катехизи Папи Франциска в другу неділю Адвенту.
Євангельський уривок другої неділі Адвенту представляє постать святого Івана Предтечі, який, за словами Папи Франциска, вказував своїм сучасникам дорогу віри, схожу до тієї, яку Адвент пропонує нам, що готуємося прийняти Господа в Різдві. Думками про це Святіший Отець поділився з прочанами, які, незважаючи на дощовий день і труднощі, пов’язані із карантинними обмеженнями, зібралися в неділю, 6 грудня 2020 р., на площі Святого Петра у Ватикані на спільну молитву до Пресвятої Богородиці.
Змінити напрямок
Як зауважив Єпископ Риму, дорога, про яку йдеться, це «дорога навернення». Але що означає це слово? У Біблії, пояснив він, навернення означає, насамперед, «змінити напрямок», що включає також «зміну способу думання». У моральному та духовному житті йдеться про те, щоби «відвернутися від зла до добра, від гріха – до Божої любові». Саме цього навчав Предтеча, що в Юдейській пустелі проголошував «хрищення навернення на відпущення гріхів».
«Прийняти хрищення – це був зовнішній і видимий знак навернення тих, які слухали його проповідь і приймали рішення чинити покаяння. Це хрищення відбувалося через занурення у Йорданській воді, це був лише знак, але воно було даремне, якщо не було готовності розкаятися та змінити життя», – сказав Папа.
Віддалитися від гріха та від світськості
За словами Святішого Отця, навернення включає також і біль з приводу скоєних гріхів, прагнення звільнитися від них, намір назавжди виключити їх зі свого життя. А щоб досягнути цього, слід «відкинути все те, що пов’язане з ним», тобто, «світську ментальність, надмірне шанування зручностей і приємності, благополуччя та багатства». Саме цього прикладом є Предтеча – «стриманий муж, що відмовляється від зайвого та шукає суттєве». Тож «першим аспектом навернення» Папа назвав «відокремлення від гріха та духа світу».
Шукати Бога та Його царство
Іншим аспектом, на який звернув увагу Наступник святого Петра, є «шукання Бога та Його царства». Він пояснив, що відмова від зручностей та світської ментальності «не є ціллю сама в собі», але має на меті досягнення чогось більшого, тобто, Божого царства, «спільності та дружби з Богом». А це не є легким завданням, бо існує чимало уз, які тримають нас коло гріха: «непостійність, знеохочення, лукавство, шкідливі середовища, поганий приклад». Іноді, за словами Папи, «надто слабкою» є спонука, яку відчуваємо до Бога, а Його обітниці нам здаються «далекими й нереальними». Й тоді приходить спокуса сказати, що «навернутися насправді є неможливим», що призводить до «посереднього животіння». Що ж тоді чинити?
«Насамперед, – відповідає Святіший Отець, – пам’ятати, що навернення – це благодать. Ніхто не може навернутися власними силами, це благодать, яку дає Господь. Отож, проси в Бога сили, проси в Бога, щоб Він навернув, щоб ми по-справжньому змогли навернутися мірою того, наскільки відкриваємося на Божі красу, доброту та лагідність. Варто замислитися над Божою лагідністю: Бог не є суворим батьком, злим батьком. Ні, Він лагідний і дуже нас любить».
«Нехай же Пресвята Марія, Яку післязавтра вшановуватимемо як Непорочнозачату, допоможе нам дедалі більше відриватися від гріха та світськості, щоби відкриватися на Бога, на Його слово, на Його любов, яка відроджує та спасає», – побажав Папа, розпочавши проказування молитви «Ангел Господній».
